Робота, яку можна виконувати без оформлення дозволу

Робота в ПольщіРобота в Польщі. Як зазначалося у вступі до цього розділу, праце­влаштування іноземців у Польщі пов’язане з необхідністю виконання низки нормативно-правових вимог, зокрема у більшості випадків вимагається документ, який дає пра­во на виконання роботи. Однак слід пам’ятати, що не всі іммігранти, котрі хочуть працювати в Польщі, зобов’язані мати дозвіл на роботу або декларацію про намір надання роботи іноземцеві. Деякі іноземці можуть розпочати ро­боту на засадах, що поширюються на польських грома­дян, або взагалі звільняються від обов’язку мати дозвіл на роботу. Інакше кажучи, це означає, що деякі іноземці можуть працювати в Польщі без обов’язкового оформлення/отримання дозволу на роботу.

Встановлення засад, на яких можна розпочати професійну активність на території Польщі, має надзви­чайно важливе значення, оскільки впливає на те, чи не­обхідно робити якісь кроки, а якщо потрібно, то які саме, щоб виконувати роботу відповідно до положень чинних законодавчих і нормативно-правових актів. Тому насам­перед слід визначити, до якої із наведених нижче груп іно­земців ви належите, аби не припуститися помилки, котра може спричинити негативні наслідки.

Робота в Польщі.  Іноземець має право виконувати роботу в Польщі за умови, якщо він:

– має статус біженця, наданий у Польщі;

– має наданий у Польщі додатковий захист;

-має дозвіл на постійне перебування в Польщі;

– має дозвіл на перебування довготермінового ре­зидента Європейського Союзу в Республіці Польща;

– має дозвіл на перебування з гуманітарних при­чин;

– має згоду на толерантне перебування в Польщі;

– користується тимчасовим захистом у Республіці Польща.

У вищезгаданих випадках іноземець може роз­починати роботу й працювати на таких самих засадах, що й польські громадяни, – на будь-якого роботодавця чи роботодавців, а також на підставі будь-якого виду догово­ру: наприклад, трудового договору, договору підряду або договору про надання послуг.

Варто також принагідно згадати, що аналогічні за­сади стосуються громадян країн – членів Європейського Союзу та Європейської економічної зони, а також деяких членів їхніх сімей. Не будемо тут аналізувати деталей пра­цевлаштування цієї групи іноземців, оскільки не вони є адресатами цієї публікації.

Окрему групу становлять особи, котрих звільне­но від обов’язку мати дозвіл на роботу. До цієї групи належать, зокрема, іноземці:

1) котрі мають дозвіл на тимчасове перебування, надане їм у зв’язку з:

–  початком або продовженням стаціонарного навчання в вищих навчальних закладах або аспі­рантурі (ст. 144 Закону «Про іноземців»);

– проведенням наукових досліджень (ст. 151 абз. 1 або 2 Закону «Про іноземців»);

–  розлученням або сепарацією шлюбу іноземця, котрий є чоловіком/дружиною громадянина Поль­щі (ст. 158 абз. 2 пункт 1 Закону «Про іноземців»);

– овдовінням іноземця, котрий був чоловіком/ дружиною громадянина Польщі (ст. 158 абз. 2 пункт 2 Закону «Про іноземців»);

– тим, що вони стали жертвою торгівлі людьми (ст. 176 Закону «Про іноземців»);

– наявністю в них дозволу на перебування довго­термінового резидента Європейського Союзу, на­даного іншою державою – членом Європейського Союзу (ст. 186 абз. 1 пункт 3 Закону «Про інозем­ців»);

– возз’єднанням сімей (ст. 159 абз. 1 Закону «Про іноземців»);

2) котрі перебувають у шлюбі з громадянами Польщі та мають дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з укладенням шлюбу;

3) котрі мають Карту поляка;

4) котрі клопочуть про надання їм статусу біженця або перебувають у шлюбі з особою, від імені якої було подано заяву про надання статусу біженця, за умови, що мають довідку про право на роботу, ви­дану керівником Управління у справах іноземних громадян, та дійсне тимчасове посвідчення особи іноземця. Довідка, що дає право на виконання ро­боти, видається на підставі заяви іноземця, якщо питання стосовно надання міжнародного захисту не було вирішене впродовж шести місяців і затрим­ка з його розглядом не сталася з вини заявника;

5) стосовно яких міжнародні договори або окремі положення законодавчих/нормативно-правових актів допускають можливість виконання роботи без обов’язкової наявності дозволу, серед них (для прикладу) іноземці:

 – котрі є вчителями іноземних мов і виконують роботу в дитсадках, школах, інституціях, центрах, відділах підготовки вчителів або в колегіях, про які йдеться у положеннях правових актів про систему освіти, або в Добровільних трудових загонах (ска­утські організації);

– котрі індивідуально або в групах виконують/на- дають мистецькі послуги, що тривають до ЗО днів упродовж календарного року;

котрі періодично (до ЗО днів упродовж кален­дарного року) виступають з лекціями, рефератами або презентаціями, що мають особливу наукову або мистецьку цінність;

–  котрі є спортсменами, які до ЗО днів упродовж календарного року виконують роботу для суб’єк­та, що має місцезнаходження на території Польщі, у зв’язку зі спортивними змаганнями або вико­нують роботу у зв’язку зі спортивними заходами міжнародного рівня, на які вони були делеговані відповідною міжнародною спортивною організа­цією;

– котрі є студентами стаціонарної або аспіранта­ми денної форми навчання, яке вони проходять у Республіці Польща;

 – котрі є студентами, які виконують роботу в рам­ках професійного стажування, на проходження якого їх скерували організації, що є членами між­народних студентських об’єднань;

–  котрі є випускниками польських шкіл післягім- назіального рівня, стаціонарної форми навчання у вищих навчальних закладах або аспірантами денної форми навчання в польських вишах, на­укових інституціях Польської академії наук або в науково-дослідних інститутах, що працюють на підставі правових положень про науково-дослідні заклади;

– котрі виконують роботу в статусі наукових пра­цівників у суб’єктів, діяльність яких регулюється положеннями правових актів про науково-дослідні заклади;

– котрі виконують роботу на підставі зареєстрова­ної декларації про намір надати роботу іноземцеві, згідно з умовами, вказаними у цьому документі.

Окрім того, виконувати роботу в Польщі, щоправ­да, в обмежених рамках, можуть іноземці, котрі мають:

– дозвіл на тимчасове перебування й роботу (ст. 114абз. 1 Закону «Про іноземців»);

– дозвіл на тимчасове перебування й роботу – у випадку виконання функцій у правлінні юридич­ної особи (ст. 126 Закону «Про іноземців»);

–  дозвіл на тимчасове перебування з метою ви­конання роботи за спеціальністю, яка вимагає високого рівня кваліфікації (ст. 127 Закону «Про іноземців»);

– дозвіл на тимчасове перебування для здійснен­ня господарської діяльності, що надається інозем­цеві, метою перебування якого є виконання роботи на посаді в правлінні товариства з обмеженою від­повідальністю або акціонерного товариства, яке він створив або придбав його паї чи акції (ст. 142 абз. З Закону «Про іноземців»).

Іноземці, котрі отримали один із вищеописаних дозволів, мають право виконувати роботу в Польщі ви­ключно на умовах, визначених цими дозволами, тобто лише для суб’єкта/суб’єктів, зазначених у дозволі, на вка­заній у дозволі посаді та з урахуванням решти вимог щодо виконання роботи. Інакше кажучи, це означає, що всі ви- моги/умови, описані в дозволі, мають знайти відображен­ня в підписаному договорі, оскільки лише за цієї умови виконання роботи відбуватиметься відповідно до поло­жень чинних законодавчих і нормативно-правових актів.

Джерело: «Довідник для громадян України в Польщі: легалізація перебування і праці, освіта, консульські справи» підготував Фонд «Наш вибір» при співпраці з Товариством юридичної допомоги та Консульським відділом при Посольстві України в Польщі.